просинання

ПРОСИНА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. просина́тися.

Фелікс.. то засне, то прокинеться, аж поки йому стало все снитися: і сам сон, і просинання (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. просинання — просина́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. просинання — -я, с. Дія за знач. просинатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. просинання — ПРОСИНА́ННЯ, я, с. Дія за знач. просина́тися. Фелікс.. то засне, то прокинеться, аж поки йому стало все снитися: і сам сон, і просинання (Ю. Янов., II, 1954, 36). Словник української мови в 11 томах