1. Словник української мови у 20 томах

проскурниця

ПРОСКУ́РНИЦЯ, і, ж.

Жінка, що випікає проскури.

– Наша подільська проскурниця дає мені сливе щодня кошик проскур (І. Нечуй-Левицький);

Мабуть, проскурниця невдало замісила тісто (І. Микитенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проскурниця — Проскурниця: — жінка, що випікає проскури [55] Словник з творів Івана Франка
  2. проскурниця — проску́рниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. проскурниця — див. просфорниця Словник церковно-обрядової термінології
  4. проскурниця — -і. Жін. до проскурник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. проскурниця — ПРОСКУ́РНИЦЯ, і, ж., заст. Жінка, що випікає проскури. — Наша подільська проскурниця дає мені сливе щодня кошик проскур (Н.-Лев., IV, 1958, 283); Мабуть, проскурниця невдало замісила тісто (Мик., Повісті.., 1956, 46). Словник української мови в 11 томах
  6. проскурниця — Проскурниця, -ці ж. Просвирня. Гості позаймали всі людські хати, стали в дяка, паламаря, проскурниці. Левиц. І. 183. Словник української мови Грінченка