просмолений
ПРОСМО́ЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до просмоли́ти.
Був він [човен] .. латаний-перелатаний, наскрізь просмолений, з розбитими кочетами, набубнявілими веслами (Л. Дмитерко);
Чумаки їдуть з Криму в темних, просмолених сорочках (О. Довженко);
Смик-шарп мотузком – і вже човник мчить тебе між очеретами, попід вербами летить, просмолений, аж носа задер, аж підскакує на воді (О. Гончар);
Тхне смаженою рибою, мокрим, просмоленим деревом, свіжими, в олії смаженими оладками, часником, цибулею та вареною квасолею (Н. Королева).
2. у знач. прикм. Який просякнув смолою, вкрився плямами смоли.
Ще з полудня між заробітчанами.. стали з'являтися дніпровські матроси, вантажники та якісь енергійні просмолені юнаки (О. Гончар);
Чорні люди, у просмоленому чорному щдязці, витягають умерлих з будинків, підбирають на вулицях, у дворах мечетей, на базарах (П. Загребельний).
Значення в інших словниках
- просмолений — просмо́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- просмолений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до просмолити. || просмолено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який просякнув смолою, вкрився плямами смоли. Великий тлумачний словник сучасної мови
- просмолений — СМОЛЯНИ́Й (із смолою), СМОЛЯНИ́СТИЙ, СМОЛИ́СТИЙ, СМОЛЯ́СТИЙ, ПРОСМО́ЛЕНИЙ (просочений смолою). Смоляний факел; Смолиста сосна; Просмолений човен. Словник синонімів української мови
- просмолений — Просмо́лений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- просмолений — ПРОСМО́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до просмоли́ти. Був він [човен].. латаний-перелатаний, наскрізь просмолений, з розбитими кочетами, набубнявілими веслами (Дмит., Наречена, 1959, 156); Чумаки їдуть з Криму в темних, просмолених сорочках (Довж. Словник української мови в 11 томах