просмішка
ПРОСМІ́ШКА, и, ж., діал.
Насмішка.
– Які ж в тебе очі бистрі до чужого добра! – дивується Григорій. – Гляди, щоб їх не покосило. – Але Марія не зважає на просмішку (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- просмішка — просмі́шка іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
- просмішка — -и, ж., діал. Насмішка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- просмішка — ПРОСМІ́ШКА, и, ж., діал. Насмішка. — Які ж в тебе очі бистрі до чужого добра! — дивується Григорій. — Гляди, щоб їх не покосило. — Але Марія не зважає на просмішку (Стельмах, І, 1962, 230). Словник української мови в 11 томах