просовувати

ПРОСО́ВУВАТИ, ую, уєш і ПРОСУВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОСУ́НУТИ, ну, неш, док., перев. що

1. Сунути, протягувати що-небудь кудись, крізь щось.

Міцно чіпляю до сучка ремінь. Ось так вам, так... Просовую голову в зашморг і сам не тямлю: се справжнє чи тільки гра... (М. Коцюбинський);

Семенюк подивився на його [Ганенка], хотів щось промовити, але махнув тільки рукою й почав просовувати голку в вушко ґудзика (В. Винниченко);

Максим сидить на припічку, просовує в піч то ліву, то праву ногу, щоб нагріти (Є. Гуцало);

– Кого ви там вихваляєте так? – спитав він, просуваючи голову у двері (Панас Мирний);

Нарешті бовдур повалився. Поширивши трохи дірку, Василь просунув у продухвину руки й піднявся на мускулах (Г. Хоткевич);

Притиснувшись до муру, Шмалько просунув ствол мушкета в нішу (С. Добровольський).

2. Сунучи, переміщати що-небудь вперед.

Я бачу, що мій партнер розпочинає небезпечний рейд. Знімаю пішака і просуваю свого (П. Колесник);

// кого, перен., розм. Влаштовувати кого-небудь кудись нечесним способом; протягати.

Навколо підіймається густий частокіл рук. Зітхаючи, підводить руку і Полікарп Сергієнко, хоча й не встиг він просунути когось із своєї, хай самої далекої, рідні (М. Стельмах);

// перен. Сприяти розвиткові, поступальному рухові і т. ін. кого, чого-небудь.

Тисячі дрібних раціональних нововведень просувають нас уперед далі, ніж один великий стрибок, не підкріплений цеглинами дрібних відкриттів і вдосконалень (П. Загребельний);

Хімік майбутнього повинен бути ще й математиком. І тільки тоді можна стверджувати, що хімія стане на порозі великих відкриттів, які просунуть людство вперед по шляху невпинного прогресу (з наук.-попул. літ.).

3. перен. Те саме, що висува́ти 2.

4. перен. Впроваджувати в що-небудь, поширювати десь.

Винятково видатні гібриди можна зразу просувати безпосередньо у виробництво як нові сорти (з наук.-попул. літ.);

Нові сорти абрикосів, персиків.. дають змогу просунути ці культури у північні райони республіки (з наук. літ.).

◇ Ні́де (нема́є де, ні́куди, заст. ні́где) [й] го́лки (го́лкою, па́льця, па́льцем, ши́лом) встроми́ти (просу́нути, штрикну́ти, ткну́ти, ки́нути) див. встромля́ти;

(1) Ні́де па́льцем просу́нути (д) див. встромля́ти;

(2) Па́льця просу́нути ні́куди (ні́де, заст. ні́где) – дуже тісно де-небудь.

У церкву навалило стілько [стільки] – пальця просунути нігде – і все тобі сірома сіра, кріпацтво голодрабе (Панас Мирний).