проспівувати
ПРОСПІ́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., що.
Співаючи, виконувати, відтворювати (музичний твір або його частину).
Часом, утомившись, він сідав поруч Насті і проспівував упівголоса деякі фрази (Леся Українка);
Залюбки проспівував [Ладо] собі “Над Прутом у лузі”. Простеньке воно, але гарне (Б. Лепкий);
К. Стеценко вимагав, щоб учитель був зразком для учнів, щоб кожну нову фразу, ноту він спочатку майстерно проспівував (з наук. літ.);
// Наспівно вимовляти вимовляти що-небудь.
Поки дід мив лисину, малий підбігав до казаків і проспівував: – Дякую за сніданок (Б. Харчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проспівувати — проспі́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- проспівувати — -ую, -уєш, недок., перех. Співаючи, виконувати, відтворювати (музичний твір або його частину). Великий тлумачний словник сучасної мови
- проспівувати — ПРОСПІ́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Співаючи, виконувати, відтворювати (музичний твір або його частину). Часом, утомившись, він сідав поруч Насті і проспівував упівголоса деякі фрази (Л. Укр., III, 1952, 585);... Словник української мови в 11 томах