простежуваний

ПРОСТЕ́ЖУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до просте́жувати.

Регулярно простежуване явище;

// просте́жувано, безос. пред.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. простежуваний — просте́жуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови