1. Словник української мови у 20 томах

простелений

ПРОСТЕ́ЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до простели́ти.

Мокрина знімала хліб з воза і клала на простелене на траві рядно (І. Нечуй-Левицький);

Олександр Іванович мельки глянув на зелену блискучу матерію з вишитими на ній якимись візерунками, що була простелена на .. ліжку (Б. Антоненко-Давидович);

Перед ними уже простелена велика полотняна серветка і розкриті рюкзаки (П. Колесник);

// просте́лено, безос. пред.

* Образно. Весні злотокосій Простелено шлях... (О. Ющенко).

2. у знач. прикм. Який простелився де-небудь або у якомусь напрямку.

Всюди Перед тобою простір, простелений кругом безмежним (М. Зеров);

У життя дорога нам простелена, Є у нас і сила і снага (В. Бичко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. простелений — просте́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. простелений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до простелити. || простелено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який простелився де-небудь або в якомусь напрямку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. простелений — ПРОСТЕ́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до простели́ти. Мокрина знімала хліб з воза і клала на простелене на траві рядно (Н.-Лев., II, 1956, 230); Перед ними уже простелена велика полотняна серветка і розкриті рюкзаки (Кол., Терен.. Словник української мови в 11 томах