простесенько

ПРОСТЕ́СЕНЬКО.

1. Присл. до просте́сенький.

2. Не звертаючи з прямого шляху, прямої стежки і т. ін., не відхиляючись від основного напрямку; прямо (у 1 знач.).

І військо загриміло, Як градом, разним оружжям; Построїлось і полетіло Простесенько к градським стінам (І. Котляревський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me