прострижений
ПРОСТРИ́ЖЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до простри́гти.
Прострижене волосся навколо рани;
// простри́жено, безос. пред.
Сказали новгородці: “Княже! Давай же підем! Бо кожна душа [в нас піде], навіть і дяк, якщо тім'я йому прострижено, а він не поставлений буде, і той піде. А хто поставлений – нехай Бога молить” (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прострижений — простри́жений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- прострижений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до простригти. Великий тлумачний словник сучасної мови