простуджений

ПРОСТУ́ДЖЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до простуди́ти.

* Образно. Клен простягнув могутні віти назустріч сонцю, ніби вигрівав теплі старі кості, простуджені зимовими завірюхами, холодними вітрами (П. Кочура).

2. у знач. прикм. Який простудився.

* У порівн. Сопуть, як простуджені, коні, поверх них здіймається пара (Б. Харчук);

// Який змінився внаслідок простуди.

Вусате червоне обличчя посміхнулося, і хрипкий, простуджений голос насмішкувато спитав: – Що снилось? (О. Донченко);

* У порівн. З вітальні линули хриплі, неначе з простудженого горла, звуки грамофона (М. Івченко);

// у знач. ім. просту́джений, ного, ч.; просту́джена, ної, ж. Людина, що простудилася.

Їх багато було в ярах простуджених і хворих круг огнищ... (А. Головко).