простуджувати

ПРОСТУ́ДЖУВАТИ, джую, джуєш, недок., ПРОСТУДИ́ТИ, студжу́, сту́диш, док., кого, що

1. Спричиняти простудою яку-небудь хворобу; застуджувати.

Подоріж [подорож] мене втомить, а ще може й простудить, та й в самому Каїрі буде трудно врядитись так, як тепер тут (Леся Українка);

Дівчина в дорозі зіпріла, потім промокла під дрібним, але густим дощем, простудила ноги (Л. Дмитерко);

Побажала [Валіде] щасливої дороги і застерегла служебок, щоб не простудили султанських дітей (П. Загребельний).

2. рідко. Робити холодним, студеним; охолоджувати.

Пасуть [хлопці] і купаються, поки осінь не простудить річку (Л. Смілянський);

* Образно. Хмара очей, синіх, і сивих, і чорних. Та хмара пливе до його чола, гладить його і простуджує ... (В. Стефаник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me