простукування
ПРОСТУ́КУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. просту́кувати.
Пальпація і простукування обох нирок нічого певного не могли дати, бо хворий кричав і метався від найменшого дотику лікарських пучок (Б. Антоненко-Давидович);
Якщо дерево здорове і процес загнивання ще не почався, то при простукуванні чути чистий звук (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- простукування — просту́кування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- простукування — -я, с. Дія за знач. простукувати. Великий тлумачний словник сучасної мови