просумувати
ПРОСУМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.
Сумувати якийсь час.
Вернулась [Наталка] мовчки до хати і просумувала до смерку (І. Цюпа).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- просумувати — просумува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- просумувати — -ую, -уєш, док. Сумувати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- просумувати — Просумува́ти, -му́ю, -єш гл. Прогрустить, пропечалиться извѣстное время. Словник української мови Грінченка