просумувати

ПРОСУМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.

Сумувати якийсь час.

Вернулась [Наталка] мовчки до хати і просумувала до смерку (І. Цюпа).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. просумувати — просумува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. просумувати — -ую, -уєш, док. Сумувати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. просумувати — Просумува́ти, -му́ю, -єш гл. Прогрустить, пропечалиться извѣстное время. Словник української мови Грінченка