просце

ПРОСЦЕ́, рідко ПРІСЦЕ́, я́, с.

Пестл. до про́со.

– Сестра у полі, поїхали там трошки просця посіяти, так вона догляда (Г. Квітка-Основ'яненко);

[Бабуся:] А вам, Півнику, просця, Трошки гречки та хлібця? (О. Олесь).