просяний
ПРОСЯ́НИ́Й, я́на́, я́не́.
Прикм. до про́со.
Мати тільки й бачила, як він овечатам підкладав просяної соломи (Панас Мирний);
Просяний лан;
// Вигот. із зерен проса.
У просяній хлібині, привезеній до табору, знайшлася записка (Ю. Яновський);
– Пива дай отрокам! – гукнув він комусь коло бочок, і той миттю всунув обом до рук по доброму кухлю просяного пива (П. Загребельний);
// Вигот. із стебел проса.
* У порівн. Ще й досі топче землю Інокентій Гамалія, на старість бороду викохав, як просяний віник (Григорій Тютюнник);
// Уживається в назвах деяких комах, червів тощо.
Просяний комарик; Просяний черв'як.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- просяний — прося́ни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- просяний — -а, -е. Прикм. до просо. Просяний лан. || Пригот. із зерен проса. || Вигот. із стебел проса. || Уживається в назвах деяких комах, червів тощо. Просяний комарик — комаха ряду двокрилих родини галиць; шкідник проса. Великий тлумачний словник сучасної мови
- просяний — Прося́ний, -на, -не (від про́со) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- просяний — Просяний, -а, -е Просяной. Просяна солома. Волч. у. Мир. ХРВ. 126. Словник української мови Грінченка