протамін
ПРОТАМІ́Н, у, ч., біол.
Низькомолекулярний білок із значною кiількiстю лужних амiнокислот (особливо аргініну), що мiститься в ядрах сперматозоїдiв риб i птахiв.
Методом часової діелектричної спектроскопії вивчено просторову структуру протаміну (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- протамін — протамі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови