протанцьовувати
ПРОТАНЦЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОТАНЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док.
1. що і без дод. Виконувати який-небудь танець.
[Неріса:] Либонь жива Неріса переважить камінну Терпсіхору в Мецената, як протанцює перед ним сьогодні танець Танагри! (Леся Українка);
Ніхто не протанцює, як Дорка, не змалює, як вона (Ю. Яновський);
// Проходити в танці певну відстань або повз когось, щось.
Василь творив свій танець на сонних вуличках не вперше. Коли він протанцьовував коло чиєїсь клуні чи кошари, старі люди не раз прокидались (О. Довженко);
* Образно. Попереду витанцьовував круторогий баранець, за ним вівці, далі йшов Ясь і грав на скрипці.. А то поверталася отара, і протанцювала вона до кошари (О. Іваненко).
2. що і без дод. Танцювати якийсь час.
Він, прогулявши цілу ніч між старшими, протанцювавши та прореготавши з панянками, на другий день перед молодими насміхався над тими співами, над тими танцями (Панас Мирний).
3. що, розм. Втратити або проґавити щось через танці.
[Палажка:] Чому не потанцювати? Танцюй, та тілько [тільки] розуму не протанцюй! (Панас Мирний);
– Гей, до танцю! Всіх обсиплю Грішми, душу протанцюю! (П. Грабовський).
Значення в інших словниках
- протанцьовувати — протанцьо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- протанцьовувати — -ую, -уєш, недок., протанцювати, -юю, -юєш, док. 1》 перех. і без додатка.Виконувати який-небудь танець. || Проходити в танці певну відстань або повз когось, щось. 2》 перех. і без додатка. Танцювати якийсь час. 3》 перех., розм. Втратити або проґавити щось через танці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- протанцьовувати — ТАНЦЮВА́ТИ (виконувати танець), ГАРЦЮВА́ТИ розм., ГОПЦЮВА́ТИ розм., ГО́ПКАТИ розм., ГО́ПАТИ розм.; СКАКА́ТИ розм., СТРИБА́ТИ розм., ГАЦА́ТИ розм. (підстрибуючи); ЧЕСА́ТИ розм., КРЕСА́ТИ розм., САДИ́ТИ розм., ШКВА́РИТИ розм., ВИТИНА́ТИ розм. Словник синонімів української мови