протекторат

ПРОТЕКТОРА́Т, у, ч.

1. Форма залежності, за якої одна держава визначає і здійснює зовнішні відносини іншої держави, бере на себе захист її території і фактично ставить під свій контроль її внутрішні справи через свого резидента.

Ще після першої світової війни англійський уряд .. був змушений відмовитись від свого протекторату і проголосити Єгипет державою незалежною та суверенною (Ю. Смолич).

2. Держава, що перебуває в такій залежності від іншої держави.

3. Форма одноособової диктатури, що здійснюється особою, яка управляє державою до повноліття наслідника престолу або за інших обставин.

4. Покровительство кого-небудь над кимось, чимось.

У відновленому університеті Царгороду, під активним протекторатом цісарів, видатні вчені викладали філософію, риторику й різні знання (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. протекторат — протектора́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. протекторат — -у, ч. 1》 Форма залежності, за якої одна держава визначає і здійснює зовнішні відносини іншої держави, бере на себе захист її території та фактично ставить під свій контроль її внутрішні справи через свого резидента. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. протекторат — Опікунство Словник чужослів Павло Штепа
  4. протекторат — протектора́т 1. Форма залежності, за якої одна держава (протектор) бере на себе здійснення зовнішніх зносин іншої держави, захист її території і фактично ставить під свій контроль її внутрішні справи через свого резидента. 2. Держава, що перебуває в такій залежності. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. протекторат — Країна, що зберігає свій уряд, адміністрацію та інституції, але перебуває під контролем ін. держави, котра зазвичай забезпечує оборону та зовнішньополітичні стосунки; п. незгідний із сучасним міжнародним правом. Універсальний словник-енциклопедія
  6. протекторат — Протектора́т, -ту, -тові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)