1. Словник української мови у 20 томах

протестантський

ПРОТЕСТА́НТСЬКИЙ, а, е.

Прикм. до протестанти́зм, протеста́нтство і протеста́нт.

Бачачи, що багата гугенотська буржуазія і ремісники, об'єднані протестантською церквою, являють собою силу, яка може боротися проти короля, Людовик ХІV почав їх вселяко переслідувати (з навч. літ.);

Вище всіх протестантських перекладів, безумовно, стоїть Берестейська Біблія 1563 р. (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. протестантський — протеста́нтський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. протестантський — [протеистан'с'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  3. протестантський — -а, -е. Прикм. до протестантизм, протестантство і протестант. Протестантський хорал — духовний спів німецькою мовою, запроваджений в епоху Реформації на противагу григоріанському хоралу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. протестантський — Протеста́нтський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)