протестація

ПРОТЕСТА́ЦІЯ, ї, ж., заст.

Протест (у 1, 2 знач.).

Заніс [Балабан] до актових книг міста Володимира свою протестацію, якою заперечував будь-яку свою причетність до унії (з наук. літ.);

Бувши в немилості, литовськи посли раз у раз хапалися за “пртестації” (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. протестація — Протеста́ція: — протест [43] Словник з творів Івана Франка
  2. протестація — протеста́ція іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  3. протестація — -ї, ж., заст. Протест (у 1, 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. протестація — Протеста́ція, -ції, -цією; -та́ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)