протиповітряний
ПРОТИПОВІ́ТРЯ́НИЙ, а, е.
Признач. для боротьби з авіацією противника, для захисту від неї.
Робітники займали пости протиповітряної оборони (О. Донченко);
Хлопці опинилися в якомусь подвір'ї, здовбаному протиповітряними ровами (І. Багряний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- протиповітряний — протипові́тря́ний прикметник Орфографічний словник української мови
- протиповітряний — -а, -е. Признач. для боротьби з авіацією противника, для захисту від неї. Протиповітряна оборона — сукупність заходів і бойових дій по відбиттю повітряного нападу противника, захисту населення, важливих об'єктів тилу від ударів противника з повітря. Великий тлумачний словник сучасної мови