1. Словник української мови у 20 томах

протитечія

ПРОТИТЕЧІЯ́, ї́, ж., спец.

Течія, протилежна напряму основної течії води, рідини.

У тропічній зоні з обох боків екватора із сходу на захід проходять дві екваторіальні течії, між якими у зворотному напрямі, на схід іде екваторіальна протитечія (з наук. літ.);

Підводні протитечії були виявлені і в Тихому, і в Індійському океанах (з газ.);

* Образно. Вплив десталінізації сягнув далеко поза політико-культурні течії та протитечії, в яких рухалися кремлівські політики й київські інтелектуали (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. протитечія — протитечія́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. протитечія — -ї, ж., спец. Течія, протилежна напряму основної течії води, рідини. Великий тлумачний словник сучасної мови