протовкти

ПРОТОВКТИ́, вчу́, че́ш, док., кого, що і без прям. дод.

1. Док. до товкти́ 1.

2. Товкти якийсь час.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. протовкти — протовкти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. протовкти — Протовкти, -вчу, -че́ш гл. Протолочь. Словник української мови Грінченка