протограф

ПРОТО́ГРАФ, у, ч.

Первісний текст, на який спирається один чи кілька пізніших текстів.

Протограф першого видання “Слова про Ігорiв похiд” (1800 р.) був утрачений пiд час вiйни 1812 р. (з наук. літ.);

Протографом Ізборника була книга, замовлена болгарським царем Симеоном на початку Х ст. (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. протограф — прото́граф іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. протограф — -а, ч. У джерелознавстві – первісний рукопис, який ліг в основу більш пізніх списків (копій, редакцій). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. протограф — прото́граф (від прото... і ...граф) первісний рукопис, покладений в основу пізніших списків, копій, редакцій. Словник іншомовних слів Мельничука