1. Словник української мови у 20 томах

протодиякон

ПРОТОДИЯ́КОН, а, ч., церк.

Старший диякон.

[Пузир:] Знаєте, я б на вашім місці з таким чудовим голосом у протодиякони пішов (І. Карпенко-Карий);

Громовий бас протодиякона гуркотів, відлунюючись у всіх кутках.. храму (П. Кочура).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. протодиякон — протодия́кон іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. протодиякон — -а, ч., церк. Старший диякон. Великий тлумачний словник сучасної мови