1. Словник української мови у 20 томах

протокольований

ПРОТОКОЛЬО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до протоколюва́ти;

// протокольо́вано, безос. пред.

* Образно. Я перечитую книгу, Названу дуже неточно – Історією хвороби. Я знаю, що це серйозніше. Я знаю, що це – Історія, Яку не протокольовано (В. Коротич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. протокольований — протокольо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. протокольований — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до протоколювати. || протокольовано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови