протон
ПРОТО́Н, а, ч.
Стабільна позитивно заряджена елементарна частинка атомного ядра будь-якого хімічного елемента.
До складу ядра атома входять протони. Кількість протонів всередині ядра атома дорівнює кількості електронів, що обертаються навколо ядра (з наук. літ.);
Електрон і протон – то спершу виявлені елементарні частинки. Згодом було знайдено нейтрон і позитрон (з наук.-попул. літ.);
– Протон – це ядро водню, і відповідно до цього він має в електронній оболонці лише один електрон (Н. Рибак).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- протон — прото́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- протон — -а, ч. Позитивно заряджена елементарна частинка атомного ядра будь-якого хімічного елемента. Великий тлумачний словник сучасної мови
- протон — прото́н (від грец. πρώτος – перший) стабільна позитивно заряджена елементарна частинка кожного атомного ядра будь-якого хімічного елемента. Маса П. становить 1836,1 маси електрона. Словник іншомовних слів Мельничука
- протон — Суб'ядерна частинка з додатним електричним зарядом (рівним за значенням заряду електрона) та масою 1,6726∙10-27 кг; складник усіх атомних ядер; відкритий 1919 Е.Резерфордом; див. атом. Універсальний словник-енциклопедія