проторенесанс
ПРОТОРЕНЕСА́НС, у, ч.
Період у історiї iталiйського мистецтва (кінець XIII — початок XIV ст.), для якого характерне зростання світських, реалiстичних тенденцiй, що ґрунтуються на античних традицiях; передедував ренесансу.
Відродження виникло і найскравіше .. виявилося в Італії, де вже на межі 13-14 ст. (Проторенесанс) його провісниками виступили поет Данте, митець Джотто і ін. (з наук. літ.);
Український протопенесанс – це реальність iсторiї українського мистецтва завершального перiоду української середньовiчної культури .. Практично вся мистецька iнфраструктура Української Церкви перебувала в повiльних, поступових змiнах від вiзантинiзму до ренесансу (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проторенесанс — проторенеса́нс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- проторенесанс — -у, ч. Етап в історії італійського мистецтва (11 — початок 14 ст.). Передував добі Відродження. Характеризувався посиленням реалістичних тенденцій, орієнтацією на античне мистецтво. Великий тлумачний словник сучасної мови
- проторенесанс — проторенеса́нс (від прото... і ренесанс) етап в історії італійського мистецтва (зародився в 11–12 ст., особливо розвинувся в 13 – на початку 14 ст.). Передував добі Відродження. Для мистецтва П. характерне посилення реалістичних тенденцій, орієнтація на античне мистецтво. Словник іншомовних слів Мельничука