1. Словник української мови у 20 томах

проточений

ПРОТО́ЧЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до проточи́ти¹.

Широкий рот, обрамований короткою борідкою, та ніздрі широкого носа зачорніли, неначе нори, проточені кротами та мишами серед глухої кропиви (І. Нечуй-Левицький);

Блиснув [Карпо] сірими очима, і різкі півкола вій пурхнули вгору, аж торкнувшись широких, з прогалинками, наче проточених чимсь, брів (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проточений — прото́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. проточений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до проточити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проточений — Прото́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)