протрачувати
ПРОТРА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОТРА́ТИТИ, а́чу, а́тиш, док., що, розм.
Те саме, що витрача́ти.
Гроші, зароблені фірманкою або в Молдові, протрачував [Петро] і вертав до неї [сестри] з порожніми руками (О. Кобилянська);
Екзамен зближався. Страху-страху!.. Не один [учень] останню копійку протратив на свічки та молився по цілих ночах (А. Свидницький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- протрачувати — протра́чувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- протрачувати — -ую, -уєш, недок., протратити, -ачу, -атиш, док., перех., розм. Те саме, що витрачати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- протрачувати — ВИТРАЧА́ТИ що (використовувати, вживати гроші, майно з певною метою), ТРА́ТИТИ, ЗАТРА́ЧУВАТИ, ЗАТРАЧА́ТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, ВКЛАДА́ТИ (УКЛАДА́ТИ), ПРОТРА́ЧУВАТИ розм., ПУСКА́ТИ розм.; ПРОЖИВА́ТИ (на прожиття); ПРОЇДА́ТИ розм. Словник синонімів української мови