1. Словник української мови у 20 томах

протрухлий

ПРОТРУ́ХЛИЙ, а, е, розм.

Який протрухнув; трухлявий.

Він з тріском розчинив протрухлі двері (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. протрухлий — протру́хлий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. протрухлий — -а, -е, розм. Який протрухнув; трухлявий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. протрухлий — ТРУХЛЯ́ВИЙ (який від давності, дії вологи, гниття тощо зробився крихким, ламким), ТРУ́ХЛИЙ, ПОТРУ́ХЛИЙ, ПОТРУХЛЯ́ВІ́ЛИЙ, ПРОТРУ́ХЛИЙ, ПРОТРУХЛЯ́ВІ́ЛИЙ, ПОРОХНЯ́ВИЙ (ПОРОХНА́ВИЙ). Біля трухлявого пенька на кущі скрутився чорний вужак (О. Словник синонімів української мови