протуберанці

ПРОТУБЕРА́НЦІ, ів, мн. (одн. протубера́нець, нця, ч.), спец.

Світні утворення з розжарених газів, що спостерігаються у вигляді яскравих виступів різноманітної форми на краю сонячного диска.

Проявом активності внутрішніх процесів Сонця є протуберанці – викиди палаючого газошлаку як побічного продукту (з наук.-попул. літ.);

Весь небокрай у бік Сорочинців і Миргорода горів дивним палахкотінням протуберанців (І. Цюпа);

* У порівн. В передвічнім вирі атоми, форми й задуми Вихрились, вибухали, прагнули мір і тіл, Пінились над безоднями, бились перед завадами, Кидались протуберанцями (М. Бажан).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. протуберанці — -ів, мн. (одн. протуберанець, -нця, ч.), спец. Світні утворення з розжарених газів, що спостерігаються у вигляді яскравих виступів різноманітної форми на краю сонячного диска; збурення сонячної поверхні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. протуберанці — протубера́нці (нім. Protuberanzen, від лат. protubero – здуваюсь) світні утворення з розжарених газів, що спостерігаються у вигляді яскравих виступів різноманітної форми над хромосферою Сонця. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. протуберанці — Матерія (розжарені гази), що викидається з хромосфери Сонця на десятки тис. км, а потім повільно опадає. Універсальний словник-енциклопедія