протупати
ПРОТУ́ПАТИ, аю, аєш, док.
1. Док. до ту́пати 2.
Протупали якісь купецькі пари (В. Винниченко);
Під вікном протупали швидко ноги чиїсь по мерзлій землі (А. Головко);
– О, чули? Угорі справді щось наче протупало і зникло (Григір Тютюнник).
2. Тупати якийсь час.
Корнецвіт підтоптався, ледве не півстоліття протупавши біля операційних столів (І. Волошин).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me