протухлий
ПРОТУ́ХЛИЙ, а, е, розм.
Який протух; тухлий.
Запах протухлої баранини.. декому із комісії ставав надто нудним, і вони без протесту посунули до виходу (Іван Ле);
Увечері наспіх вливали [дівчата] в себе кандьор з протухлого, пропахлого мишами пшона (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me