протятий

ПРОТЯ́ТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до протя́ти.

– Може, проржавіла [линва]? – несміло мовив Мендель. – Та на се воно мусить вийти, бо, якби навмисно була протята, то було би видно (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. протятий — протя́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. протятий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до протяти. || протято, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови