1. Словник української мови у 20 томах

протік

ПРОТІ́К, то́ку, ч.

Коротка, вузька протока; струмок між частинами водойми або між двома водоймами.

Вздовж лівого берега розбрелися по пояс у воді дерева, – Дніпро затопив усі протоки й старі русла, вздовж яких вони росли (Ю. Яновський);

Широке й довге озеро Морхова з великими багнищами, з трясовинами, вузькими протоками .. – це мисливське привілля (Б. Антоненко-Давидович);

Всі озерця і ставки сполучалися між собою протоками (Ю. Смолич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. протік — Проті́к: — пробитий гірським потоком у піщаній скелі отвір [16] Словник з творів Івана Франка
  2. протік — проті́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. протік — -току, ч. Те саме, що протока 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. протік — Протока, перетока Словник чужослів Павло Штепа