протіс

ПРОТІ́С, те́су, ч., спец.

1. Дія за знач. протеса́ти, проті́сувати.

2. Протесане місце на чому-небудь.

3. діал. Уздовж розпиляний стовбур дерева, колоди.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. протіс — проті́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. протіс — -тесу, ч., спец. 1》 Дія за знач. протесати, протісувати. 2》 Протесане місце на чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. протіс — Протіс, -теса м. Половина дерева, разрѣзаннаго надвое по длинѣ. Шух. І. 88. Словник української мови Грінченка