професорський
ПРОФЕ́СОРСЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до профе́сор.
Року 1895 він блискуче прочитав у Львівському університеті вступну лекцію на тему “Наймичка” Тараса Шевченка – і професорська колегія обрала його доцентом, але адміністрація не затвердила Франка (М. Коцюбинський);
Костомаров мав незабаром дістати професорське звання (О. Іваненко);
В кінці ХVІІ ст. Теофан Прокопович скінчив єзуїтську колегію в Римі, і це не перешкодило йому по повороті зайняти професорську кафедру в Києві (з наук. літ.);
// Належний професорові.
Лікарі тихо ввійшли за ним до просторого професорського кабінету (Б. Антоненко-Давидович);
Ірен вийшла з своєї кімнати і розставляла на столі чайне накриття, бо за звичаєм професорського дому вечірній чай був у обов'язках молодої господині (В. Підмогильний);
Його я бачив тільки раз в житті – у Києві, в професорській квартирі (М. Рильський);
// Такий, як у професора; власт. професорові.
Сердюк узяв зовсім професорський тон (М. Хвильовий);
Панкратов став у позу оратора, набрав поважного професорського вигляду (О. Донченко).
2. у знач. ім. профе́сорська, кої, ж. Кімната у вищому навчальному закладі, призначена для перебування викладачів між лекціями.
Значення в інших словниках
- професорський — профе́сорський прикметник Орфографічний словник української мови
- професорський — -а, -е. 1》 Прикм. до професор. || Належний професорові. || Такий, як у професора; власт. професорові. 2》 у знач. ім. професорська, -кої, ж. Кімната у вищому навчальному закладі, призначена для перебування викладачів між лекціями. Великий тлумачний словник сучасної мови
- професорський — профе́сорський: ◊ Профе́сорська кольо́нія (колонія) дільниця міста в районі сучасних вулиць Ніщинського, Ірини Вільде, Міжгірної, Чумацької: У 1930-х забудували за проектами Тадеуша Врубеля, Леопольда Мартина Красінського... Лексикон львівський: поважно і на жарт
- професорський — Профе́сорський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- професорський — Професорський, -а, -а. профессорскій Словник української мови Грінченка