1. Словник української мови у 20 томах

професорувати

ПРОФЕСОРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм.

Бути професором (у 1 знач.), займати посаду професора.

Ще будете професорувати, ще й, може, я коли почую Ваші лекції (Леся Українка);

На тих двох кафедрах [арабської філософії та східної історії] А. Ю. Кримський постійно професорував вісімнадцять літ, аж до кінця свого побуту в Москві (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. професорувати — професорува́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. професорувати — -ую, -уєш, недок., розм. Бути професором (у 1 знач.), обіймати посаду професора. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. професорувати — Професорува́ти, -ру́ю, -ру́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. професорувати — Професорува́ти, -ру́ю, -єш гл. Быть профессоромъ. Желех. Словник української мови Грінченка