1. Словник української мови у 20 томах

професіонал

ПРОФЕСІОНА́Л, а, ч.

Той, хто зробив яке-небудь заняття предметом своєї постійної діяльності, своєю професією.

Дуже талановиті і обдаровані [італійські] актори працювали нероздільно з неакторами, і часом не розбереш, хто кращий – професіонал чи непрофесіонал (О. Довженко);

Виготовленням залізних виробів займались у стародавній Русі професіонали-ковалі (з наук. літ.);

// чого. Добрий фахівець, знавець своєї справи.

Вони бігли, як старі фронтовики, пригнувшись, петляючи, відстрелюючись, повзучи, це були професіонали військової справи (Ю. Яновський);

Чим вищим був рівень видання чи телерадіоорганізації, тим кращим був склад професіоналів у редакції (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. професіонал — професіона́л іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. професіонал — Спеціаліст, який має необхідну кваліфікацію (знання та вміння) для реалізації певної діяльності у відповідності з прийнятими нормами. англ. professional; нім. Professional m –s, -e; угор. szakember; рос. профессионал. Словник із соціальної роботи
  3. професіонал — Фахівець, спеціяліст, жм. спец, д. професіоналіст. Словник синонімів Караванського
  4. професіонал — див. умілий Словник синонімів Вусика
  5. професіонал — [профеис'іонал] -ла, м. (на) -лов'і/-л'і, мн. -лие, -л'іў Орфоепічний словник української мови
  6. професіонал — -а, ч. Той, хто зробив яке-небудь заняття предметом своєї постійної діяльності, своєю професією. || чого. Добрий фахівець, знавець своєї справи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. професіонал — Митець, див. художник Словник чужослів Павло Штепа
  8. професіонал — професіона́л [від лат. professio (professionis) – спеціальність] особа, що зробила якесь заняття предметом своєї постійної діяльності або одержує оплату за виконання певної функції. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. професіонал — ФАХІВЕ́ЦЬ (той, хто має глибокі знання в якій-небудь галузі науки, техніки, мистецтва тощо), СПЕЦІАЛІ́СТ, СПЕЦ розм.; ПРОФЕСІОНА́Л, ПРОФЕСІОНАЛІ́СТ (на відміну від аматора); МА́ЙСТЕР (з якого-небудь ремесла). Словник синонімів української мови
  10. професіонал — Професіона́л, -ла; -на́ли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. професіонал — рос. профессионал майстер своєї справи. Eкономічна енциклопедія