проформа
ПРОФО́РМА, и, ж.
Зовнішня формальність, видимість.
○ (1) Для профо́рми – те саме, що Для ви́димості (див. ви́димість).
Хоча б для проформи, треба було нагримати на Гаркушу (О. Гончар);
Сержантові не хотілося тягатися з ними [волоцюгами] по морозу аж до Піска, і він в полях біля Ражиць відпустив їх, а для проформи пальнув з карабіна у повітря (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проформа — профо́рма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- проформа — -и, ж. Зовнішня формальність, видимість. Великий тлумачний словник сучасної мови
- проформа — профо́рма (лат. pro forma) виконання чого-небудь лише заради форми. Словник іншомовних слів Мельничука
- проформа — ВИ́ДИ́МІСТЬ (те, що показується, подається або сприймається як наявне, але якого насправді немає), ПРОФО́РМА, ФО́РМА, ВИ́ВІСКА, ШИ́РМА (зовнішній, показний бік чого-небудь, те, що приховує, прикриває правду, істину), ФІ́КЦІЯ (вигадане положення... Словник синонімів української мови
- проформа — Профо́рма, -ми; -фо́рми, -фо́рм Правописний словник Голоскевича (1929 р.)