прохатися
ПРОХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок.
Те саме, що проси́тися.
Всі діти почали прохатися: “Мамо, ходім-бо додому!” (Марко Вовчок);
Уставала перед нею чорною хмарою синова зневага, давила, як обценьками, материне серце, прохалася вилитись хоч у гірких докорах (Панас Мирний);
Із очей на волю сльози не прохались (Я. Щоголів);
Тяжко, тату, Із своєї хати До турчина поганого В сусіди прохатись (Т. Шевченко);
Тихович, вмиваючись, умовлявся з низеньким, бородатим циганом, котрий.. прохався на роботу (М. Коцюбинський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прохатися — проха́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- прохатися — див. просити Словник синонімів Вусика
- прохатися — -аюся, -аєшся, недок. Те саме, що проситися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прохатися — проси́тися (проха́тися) на папі́р. Заслуговувати на те, щоб бути записаним, описаним. До людського горювання Скрізь я прислухався,— Сумний голос безталання На папір прохався (П. Грабовський). Фразеологічний словник української мови
- прохатися — Прохатися, -хаюся, -єшся гл. Проситься. Став прохаться на ніч. Рудч. Ск. II. 150. Дочка в батька прохалася: ой піду мій батеньку, на круту гору погуляю. Мет. 138. Словник української мови Грінченка