прохлорит

ПРОХЛОРИ́Т, у, ч.

Різновид хлориту, в якому в значній кількості міститься окис.

Основні представники хлоритів: пенін, клінохлор, прохлорит, шамозит, тюрингіт та ін (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прохлорит — -у, ч. Мінерал у вигляді зелених або бурих платівок. Великий тлумачний словник сучасної мови