проходжалий
ПРОХОДЖА́ЛИЙ, рідко ПРОХОЖА́ЛИЙ, а, е, розм.
1. Те саме, що прохо́жий 1.
[Василина:] О, а це ж що за почвара сидить під хатою? [Тиміш:] Я собі прохожала людина: сів трохи спочити (С. Васильченко).
2. у знач. ім. проходжа́лий, прохожа́лий, лого, ч.; проходжа́ла, прохожа́ла, лої, ж. Те саме, що прохо́жий 2.
Кватирочку відчиняють [діти], проходжалого питають: “Чи не бачили ви нашої матері?” (Ганна Барвінок);
[Зацвіліховський:] Що ти за чоловік? [Чужестранець:] Я прохожалий (М. Костомаров).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проходжалий — проходжа́лий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- проходжалий — рідко прохожалий, -а, -е, розм. 1》 Те саме, що прохожий 1). 2》 у знач. ім. проходжалий, прохожалий, -лого, ч.; проходжала, прохожала, -лої, ж. Те саме, що прохожий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- проходжалий — ПЕРЕХО́ЖИЙ (який іде, переходить з одного місця в інше), ПРОХО́ЖИЙ, ПРОХОДЖА́ЛИЙ (ПРОХОЖА́ЛИЙ) розм., ПЕРЕХІДНИ́Й заст. — Полюбила наша Домаха чумаченька перехожого (Марко Вовчок); Зчинилася в Семеновій хаті така сварка... Словник синонімів української мови