прохолоджувати

ПРОХОЛО́ДЖУВАТИ, ую, уєш і рідше ПРОХОЛОДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОХОЛОДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., кого, що.

1. Освіжати прохолодою або холодом.

Прохолоджує [дячиха] пику лопушиною, неначе і справді яка пані (І. Нечуй-Левицький);

Василь Григорович тісно пригорнувся гарячою щокою до холодного чавунного стовпа .. Металевий холод цілюще прохолоджував його; заспокоював. (Б. Антоненко-Давидович);

Вітер прохолоджував розпалене обличчя на якусь мить (В. Кучер);

Голова наче у вогні горіла, і вечірній мороз не прохолоджав її (Панас Мирний);

– Дощ прохолодив нас усіх, – обізвався доктор Роттер (О. Кобилянська);

Свіжий подув повітря прохолодив його трохи (А. Крушельницький);

// Робити холодним, холоднішим.

– Гарячий дуже!.. Треба перед обідом, мамо, трохи прохолоджувати страву (Б. Антоненко-Давидович);

* Образно. Небо, як звичайно, – серпень його трохи прохолодив, але синій блиск іще сліпить очі (Ю. Яновський);

// перен. Зменшувати, послаблювати силу вияву чиїх-небудь почуттів, поривань (перев. про холод, прохолодне повітря); вгамовувати; отямовати.

– Помщусь; і вас загублю, і сам пропаду!.. Однаково! – думав я .. І вже холодна ніч не прохолодила мене, а додала тільки зваги... (М. Коцюбинський);

Степан розповів товаришеві, як перше оповідання був написав, як ім'я своє навіть на благородного Степана переробляти збирався і як великий критик прохолодив його (В. Підмогильний);

Репресії що почалися на Білій Русі проти православ'я, прохолодили козачий запал (з навч. літ.);

// безос.

[Варвара:] Вийдіть! Там вас трохи прохолодить, тоді повернетесь у хату. Але тепер – вийдіть! (Я. Галан).

2. с. г. Піддавати охолодженню, щоб підняти схожість.

Прохолодити насіння.