прохропіти
ПРОХРОПІ́ТИ, ПРОХУ́КАТИ, плю́, пи́ш; мн. прохропля́ть; ПРОХРОПТИ́, пу́, пе́ш, док.
1. Док. до хропі́ти, хропти́.
Кінь на місточку .. насторожено й сполохано прохропів і гучно загупав (М. Івченко);
Хворий прохропів і замовк.
2. Хропіти, хропти якийсь час.
Вони дружно прохропіли цілу ніч, не поворухнувшись (Василь Шевчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прохропіти — прохропі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- прохропіти — -плю, -пиш; мн. прохроплять; і прохропти, -пу, -пеш, док. 1》 Док. до хропіти, хропти. 2》 Хропіти, хропти якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови