процвиндрювати
ПРОЦВИ́НДРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОЦВИ́НДРИТИ, рю, риш, док., що, фам.
Те саме, що проци́ндрювати.
Так він-то.., чуючи про все, як той [Тимоха] п'є, гуляє, гроші процвиндрює,.. старому Макусі й розказав (Г. Квітка-Основ'яненко);
[Павленко:] Краще нехай вірші пише [хлопець], ніж батьківські гроші процвиндрює (Є. Кротевич);
[Секлита:] Я знала небіжчика. О, в нього водилася копійчина, якщо не процвиндрили! (М. Старицький);
Демидів дід мав землю, мав кріпаків. Усе те він процвиндрив, прогуляв у божевільних оргіях (Б. Грінченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- процвиндрювати — процви́ндрювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- процвиндрювати — -юю, -юєш, недок., процвиндрити, -рю, -риш, док., перех., фам. Те саме, що проциндрювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- процвиндрювати — Процвиндрювати, -рюю, -єш сов. в. процви́ндрити, -рю, -риш, гл. = проциндрювати, проциндрити. За його порядками троха чи не процвиндрили б швидко і всії худоби. Кв. Гроші процвиндрював у карти. Морд. Пл. 67. Словник української мови Грінченка