процвітання
ПРОЦВІТА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. процвіта́ти 1, 2.
Пізніх троянд процвітання яскравеє осінь віщує (Леся Українка);
Вітер вічную пам'ять буйному процвітанню співає. А недавно була весна;
Ясно й сліпому, що коли підприємство набирає нових робітників, то це говорить не про занепад, а навпаки – про його процвітання (Ірина Вільде);
Забезпечуючи собі мир і процвітання, Ярослав підтримував дружні стосунки з угорцями та Фрідріхом Барбаросою з Німеччини (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- процвітання — процвіта́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- процвітання — Цвітіння, розквіт, с. буяння; П. успіх, <�успішний> розвиток. Словник синонімів Караванського
- процвітання — [процв'ітан':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
- процвітання — -я, с. Дія за знач. процвітати 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови