1. Словник української мови у 20 томах

прочвалати

ПРОЧВАЛА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм.

1. Повільно пройти, проїхати.

Спустілим скотним двором мовчазно прочвалало двоє літніх людей – жінка і сутулий чолов'яга (І. Волошин);

// перен. Те саме, що прожи́ти.

Хреста вже не було на ній [на могилі] .. і нніщо не могло тепер сказати Василеві Григоровичу, що тут лежала його Катерина Сидорівна, з якою прочвалав він 27 років свого життя (Б. Антоненко-Давидович).

2. Повільно йти, їхати якийсь час; повільно пройти, проїхати якусь відстань.

Прочвалавши двадцять тисяч кілометрів по різних географічних довготах, спинились кінь з Султаном на тому ж місці, звідки три з половиною роки тому рушили в похід до Тихого океану (О. Довженко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прочвалати — прочвала́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прочвалати — -аю, -аєш, док., розм. 1》 Повільно пройти, проїхати. 2》 Повільно йти, їхати якийсь час; повільно пройти, проїхати якусь відстань. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прочвалати — Прочвала́ти, -ла́ю, -єш гл. Протащиться, проплестись. Словник української мови Грінченка